Поделиться:

Все про паводки, бювети та чисту воду

Паводок погіршує складну екологічну ситуацію у Києві. Тала вода забруднює басейни Дніпра та Десни. Крім того, вона може досягнути і підземних водоносних горизонтів. Це єдині джерела водопостачання міста, тому їх забруднення може призвести до катастрофи. Редакція ЛІГАБізнесІнформ намагалася дізнатися, чи варто кип’ятити воду та чи варто користуватися бюветами.

Чи безпечний наш захист?

Навесні вода з річок дуже небезпечна. Насичена шкідливими речовинами, вона може стати джерелом різних хвороб. Щоб нейтралізувати цю загрозу, вода проходить інтенсивну обробку реагентами (коагулянтами, флокулянтами, хлором та аміаком), що теж виправдано.

Якість води контролює декілька організацій, але перевіряються далеко не всі параметри. Так, наприклад, згідно офіційної інформації, концентрація магнію, залишкового хлору та органічних речовин залишається у межах норми, тоді як Українська водна громада WaterNet повідомляє про підвищений вміст цих речовин під час паводків. Крім того, для всіх джерел питної води (артезіанські свердловини, колодязі, водопроводи) підвищений вміст марганцю та заліза у будь-яку пору року є характерним.

Інший приклад – хлор, який активно використовується у Києві для очищення води, у більшості країн світу визнаний як речовина, що призводить до забруднення. Вчені пов’язують споживання хлорованої води із виникнення онкологічних, серцево-судинних та шкіряних захворювань, а також хвороб травного тракту.

Про кип’ятіння та запахи у бюветах

Воду із бюветів у Київводоканалі взагалі не рекомендують споживати. Кажуть, що їх обслуговує Київводофонд, але ніхто не може гарантувати, що у сирій воді не міститься жодних небезпечних сполук. «Вода у бюветах ніколи не проходить знезараження. Тому казати, що вона безпечна для здоров’я, що її хімічний чи бактеріологічний склад відповідає нормам, ми не можемо. Ми рекомендуємо пити воду з-під крану. Особисто я взагалі не рекомендую пити воду із бювету – там є небезпечні елементи (наприклад, може бути завищений рівень заліза), що кип’ятінням не можна знизити», - каже Яковлева.

Неприємні запахи, що цього року на весні з’явилися у бюветній воді, спеціалісти Київводоканлау пов’язують із діями самих киян. Вода видобувається із різних водоносних горизонтів на глибині їх залягання до 300 метрів, тому запах мулу, як підкреслила Яковлева, там просто не міг виникнути. «Якби собак не купали у бюветах, не зливали туди воду після миття пляшок чи іншу брудну воду, то ці запахи і не виникали б. Мені доводилося спостерігати, як біля решіток цих колонок зливали такі відходи, що серце завмирало», - розповіла Яковлева.

До речі, у Київському еколого-культурному центрі, де скептично відносяться до вітчизняних стандартів якості води, які основуються на радянських ГОСТах, та вимагають їх перегляду, з такими доказами Київводоканалу погоджуються. Згідно слів директора центру – Володимира Борейко – краще пити воду із водопроводу, ніж із бюветів. адже якість останніх ніким не контролюється. «Санепідемстанція може проводити вибіркову перевірку раз на рік, але цього не достатньо – майже 50% води із бюветів забруднено важкими металами та нафтопродуктами», як відмітив еколог.

Що каже статистика

80% відомих науці захворювань передаються водою. Згідно інформації Всесвітньої організації здоров’я кожна десята людина на планеті не має доступу до якісної питної води.

Дві третини українців споживають воду із річок, озер та водосховищ. Решта отримує її із підземних джерел. Головним джерелом питної води у країні залишається Дніпро.

Згідно даних Українського державного науково-дослідницького інституту УкрВОДГЕО 69% всієї питної водопровідної води не відповідає затвердженим санітарним нормам. У зону найбільш критичних регіонів з точки зору якості води потрапили Одеська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області. Населення цих областей частіше за все споживає технічну воду, а відхилення від норми іноді досягають 80%.

Правый сайдбар - Новости